Ще не так давно в Україні діти з особливими потребами були практично ізольованими від світу. Школи неохоче відкривали для них двері, а батьки хотіли вберегти своїх діток від зайвого стресу та обирали між індивідуальним навчанням та навчанням у спеціалізованих школах. Проте у липні 2017 року Президент України Петро Порошенко підписав Закон про інклюзивну освіту. Згідно з ним діти з особливими потребами можуть навчатися у звичайних школах. Така практика у світі вже активно застосовується, адже це дозволяє «особливим дітям» розвиватися у звичайному соціумі. Інклюзивна освіта – це форма освіти, яка передбачає навчання дітей з особливими освітніми потребами в закладах освіти, зокрема, в інклюзивних класах.

         В Левадівському НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ» з 2017-2018 навчального року навчається двоє учнів за інклюзивною формою навчання.

У школі на уроках дитину супроводжує асистент вчителя Байтаз Галина Іларіонівна — фахівець, який допомагає опановувати йому шкільні предмети, підтримує «особливого школяра» на перерві, у їдальні, а також допомагає вчителю у роботі. Вчитель Омельченко Яна Володимирівна та асистент Байтаз Галина Іларіонівна працюють в тандемі. Однак вчитель більше працює на загал, але при цьому дає рекомендації та корегує процес навчання дитини. Урок триває, як і в звичайних дітей, але протягом заняття вона має час на розвантаження: може пройтися з асистентом та змінити обстановку. Робота Галина Іларіонівна полягає у тому, щоб  пом'якшити навчальну програму, підбирати різні методи, завдання, які зможуть краще пояснити і зрозуміти тему, яку вивчає весь клас. Окрім цього, в  обов'язки асистента вчителя входить подружити дітей класу з дитиною. Але проблем у класі не виникає, всі між собою  добре спілкуються, бо весь клас із самого початку прийняв дитину як звичайну, і вони знають, що вона така сама, як і вони.

Ефективність освітнього процесу досягається шляхом проведення з дітьми з особливими освітніми потребами корекційно-розвиткових занять із психологом Незгодінським Віталієм Ігоровичем. Це розвиток мовлення та корекція розвитку.

Безумовно, у процесі роботи з учнями з особливими освітніми потребами виявились і певні труднощі. Зокрема, це недостатня психологічна готовність педагогічного колективу школи до навчання таких дітей; брак теоретичних та практичних навичок роботи в класах з інклюзивним навчанням, недостатня чисельність спеціально підготовлених фахівців; низька мотивація вчителів до впровадження інклюзивного навчання.

           Разом із тим у школі проведена велика організаційна робота для створення психологічно комфортних умов для впровадження інклюзивного навчання, забезпечення командної роботи вчителів, психолога, асистента вчителя та батьків.

Дворічний досвід роботи у класах з інклюзивним навчанням показав, що велику втіху отримують саме ці діти, вони відчули себе повноцінними членами класного колективу, знайшли собі друзів серед ровесників.

          Визнання прав дітей з особливими освітніми потребами, їх інтересів, потреб, надання допомоги у процесі соціалізації є надзвичайно важливим на сучасному етапі розвитку освіти в Україні. "Вірте в талант і творчі сили кожного вихованця", - так звертався до вчителів один із найвеличніших педагогічних діячів сучасності В. О. Сухомлинський. У повній мірі ці мудрі слова стосуються і дітей з особливими потребами. "Школа – для всіх дітей", - під таким гаслом повинні працювати всі педагоги закладів  освіти сучасної демократичної України.

Пацалова Н.А., заступник директора з навчально-виховної роботи Левадівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ» ім. С.Олійника