Профорієнтаційна робота в закладах освіти Миколаївського району
На виконання листа відділу освіти Миколаївської райдержадміністрації від 09 жовтня 2017 року № 712 щодо покращення стану профорієнтаційної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах району, протягом жовтня-листопада 2017 року спеціалістами психологічної служби було проведено дослідження за даним напрямком серед учнів 9-11 класів усіх загальноосвітніх навчальних закладів району.
Узагальнення та аналіз отриманої інформації надасть керівникам навчальних закладів об’єктивні дані, які сприятимуть прийняттю ефективних управлінських рішень з питань організації профорієнтаційної роботи в учнівських колективах.
У дослідженні взяли участь 293 респонденти (учні 9-11 класів) усіх загальноосвітніх навчальних закладів Миколаївського району, не взяли участі – 49 учнів.
Результати дослідження
На питання анкети: «В рамках профорієнтаційної роботи, чим допомогли вам у школі краще?» отримано такі відповіді: 155 (53%) думок свідчать про те, що в школі їм допомогли визначити інтереси, здібності, нахили. Обрати професію, що відповідає індивідуальним можливостям допомогли 69 (23%) учням, обрати профіль навчання – 61 (21%) учневі. 3 учнів,вказали про те, що ніякої роботи з ними не проводилося. Даний напрямок профорієнтаційної роботи, а саме сприяння вибору учнями професії, потребує покращення, про що будуть вказувати і дослідження, що будуть аналізуватися нижче.
З розподілу відповідей на питання: «Які профорієнтаційні заходи проводилися у закладі освіти?», визначено, що найгірша ситуація склалася з заходами щодо зустрічі із представниками центру зайнятості населення, лише 92 учні були учасниками даного виду профорієнтаційної роботи. Даний вид діяльності взагалі не проходив у Левадівському НВК, Скосарівському НВК, Настасіївському НВК, Н-Петрівському НВК, Петрівському НВК, Переселенському НВК. Не відбувалися зустрічі з представниками різних професій в Скосарівському НВК, Настасіївському НВК, Н-Петрівському НВК, Петрівському НВК, 9 та 11 класах Стрюківської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Через відсутність практичних психологів у багатьох закладах освіти району, консультації даного спеціаліста отримали лише ті школи в яких працюють спеціалісти психологічної служби.
Екскурсії на виробництво не передбачалися з учнями теперішніх 10,11 класів Миколаївського НВК, 9,11 класів Стрюківської ЗОШ, 9-им класом Петрівського НВК та 11 класом А-Іванівського НВК.
З інших видів профорієнтаційних заходів лише частина учнів пам’ятала про той чи інший вид діяльності, що проводився з ними, що свідчить про слабкий рівень проведення роботи у даному напрямку.
Аналізуючи відповіді учнів щодо профорієнтаційної інформації, що надавалася їм у школі, визначено, що найкраще діти запам`ятали інформацію про характеристику професій та можливості отримання освіти за кордоном (добре закарбувалися в пам`яті зустрічі з представниками навчальних закладів із Польщі).
Розподіл відповідей учнів на запитання «Чи визначилися ви з вибором майбутньої професії?»
Загальна кількість тих, хто визначився 190 чоловік, не визначилися 103 і серед них 21- учень 11 класів, які вже стоять на порозі виходу з школи та 35 учнів 9 класів. Ситуація свідчить про низький рівень профорієнтаційної роботи в багатьох школах району.
Професії, з вибором яких учні визначилися (кільк.учнів):
Аналізуючи дані результати слід зауважити, що в деяких навчальних закладах прослідковується тенденція у виборі професії під впливом чужої думки, не враховуючи особисті здібності та нахили. Так в двох різних школах всі хлопці старшого класу обрали одну й ту саму професію автомеханіка. В одному з НВК та сама ситуація склалася і з професією кухаря в морському училещі - обрали всі хлопці одного класу, що може свідчити про низький рівень профорієнтаційної роботи в школі, а саме в питанні вивчення індивідуальних психологічних особливостей кожного учня. В більшості шкіл відсутній практичний психолог, це саме той спеціаліст, що може зробити кваліфіковану професійну діагностику починаючи з молодших класів і в подальшому вести психологічний супровід розвитку необхідних здібностей, що потребує та чи інша професія. Якщо дитина та її батьки ще з молодшого віку будуть знати до якої діяльності дитина має здібності, то в старших класах питання вибору профілю навчання не буде викликати запитань, і в останній рік навчання ми будемо мати підготовлену особистість до здобуття тієї чи іншої професії, а це запорука виховання висококваліфікованого спеціаліста у будь-якій сфері діяльності на сучасному ринку праці. Люди, що сприймають свою професію, як улюблене заняття, а не рутинну працю, забезпечують високу продуктивність своєї діяльності, мають адекватну самооцінку, почувають себе успішними, отримують моральне та матеріальне задоволення, що відображається і на якості життя кожного.
Аналізуючи поділ професій учнями на ті, що подобаються і не подобаються, отримано такі дані.
Думки щодо професій педагог та лікар розділилися, однак хвилює той факт, що значна кількість учнів висловила негативне ставлення до них. Цікаво, що педагоги та лікарі на думку учнів обходять у «антирейтингах» навіть професії обслуговуючого персоналу, такі як парикмахери, візажисти, манікюрниці, продавці, охоронці, механіки, кухарі і т.д. Це наштовхує на роздуми стосовно сучасного ринку праці та втраті престижності здобуття вищої освіти в зв’язку з низькою оплатою праці професій із даних областей.
Також цікава ситуація складається і з іншою професією: відразу всім хлопцям 10 кл однієї із шкіл не подобається професія поліцейського, та сама ситуація і в іншій школі, невдоволення виразили 5 учнів одного класу,що може свідчити про зіставлення професії з конкретними особами.
Тож звертаємо увагу, що під час орієнтації учнів на конкретну професію слід не допускати таких помилок:
1) в характеристиці професій поділяти їх на «престижні» й «непрестижні», допускається лише опитування про те, які професії подобаються більше, а які менше, з метою збору інформації у дитини для складання індивідуального профілю;
2) ототожнення навчального предмета з професією;
3) перенесення ставлення до людини —представника професії — на саму професію;
4) вибір професії під чиїмось впливом.
Дуже часто схильність до певних предметів у школі і стає визначальною у виборі майбутньої професійної діяльності.
За результатами опитування 185 учнів найбільше полюбляють уроки фізичної культури – це лідер серед предметів. Аутсайдерами виступають точні науки такі як алгебра, геометрія, фізика, хімія.
Однак в розрізі деяких шкіл картина виглядає ще цікавіше. Наприклад 70% учнів старших класів однієї із шкіл не люблять іноземну мову, майже та сама ситуація з іноземною мовою ще в одній із шкіл району. В той час як в іншому НВК всі, крім двох учнів 10 класу полюбляють хімію і біологію. Все це може бути свідченням відношення учнів не до предмету, а до особи вчителя.
Звичайно, не всі учні повинні обов'язково любити всі предмети, однак якщо в учня проявляється інтерес до однієї із наук, то відношення до вчителя може стати на перешкоді розвитку здібностей учня у даній галузі.
Доречним буде у даному дослідженні і вивчення дозвілля учнів старших класів.
Радує, що великий відсоток учнів полюбляють займатися спортом, таким як футбол, волейбол, баскетбол, теніс. Також приємно було дізнатися, що багато учнів полюбляють читати книги. Мабуть, через велике навантаження навчально-виховним процесом значна кількість дітей вказали, що у вільний час просто відпочивають.
Проблема органiзацiї учнівського дозвiлля є дуже важливою i потребує значної уваги, так як значна частина дня у дітей є вільною і намагаючись знайти для себе якесь заняття, дитина може стати на хибний шлях, завести сумнівні знайомства чи наштовхнутися на небезпеку в інтернеті. Бажано, щоб вільний час йшов на користь і був направлений на всебічний і гармонійний розвиток дитини, зняття напруги і психологічне розвантаження.
Результати психодіагностичних досліджень професійних інтересів, нахилів та здібностей учнів
З метою вивчення особливостей особистості кожного учня було проведено професійну діагностику на вивчення інтересів, нахилів, здібностей, професійної спрямованості та домінуючих рис характеру.
Визначено, що найбільше професійні інтереси розвинені в учнів у сфері техніки, однак це в більшості стосується лише чоловічої статі і анкети це підтверджують, на другому місці сфера обслуговування, що збігається із попередніми результатами, перші три позиції професій з якими визначилися діти – саме з цієї категорії, на третьому місці педагогіка, однак через «не престижність» даної професії обрали цю сферу одиниці, четверту позицію займає журналістика, що майже відсутня у числі обраних, наступними є – транспорт, лісове господарство, астрономія, право, медицина.
Найслабше розвинуті інтереси у сфері математики, що й підтверджують результати попередніх досліджень, далі йде електротехніка, це пояснюється тим, що більша частина досліджуваних – дівчата, за ними слідують фізика, будівництво, хімія.
За методикою вивчення комунікативних та організаторських здібностей діагностовано наступне:
Прослідковується низький рівень комунікативних та організаторських здібностей майже у 40% опитуваних. Такі діти погано орієнтуються в незнайомих ситуаціях, не відстоюють своєї думки, бояться виступів перед аудиторією і т.д. Середній рівень – у 49%, а високий лише у 11%.
Отримані результати свідчать про необхідність удосконалення цих здібностей. Адже, від того, наскільки вони розвинуті, залежить успішність людини як в особистій, так і в професійній сфері. Ефективні комунікативні здібності – це фундамент успіху практично у всіх життєвих сферах.
Отже, рекомендації щодо вибору професійної діяльності для кожного окремого учня будуть представлятися в індивідуальному порядку спеціалістами психологічної служби чи класними керівниками в тих школах, де вони відсутні, та будуть використані у подальшій профорієнтаційній діяльності.
Роблячи загальний висновок, можна сказати, що профорієнтаційна робота в заклад нашого району потребує покращення. Адже вибір професії – це одне з головних завдань у житті людини. Через незнання особливостей різних професій, ситуації, що відбувається на сучасному ринку праці, молодь обирає професії, які не відповідають їхнім інтересам, нахилам і вподобанням. У цій ситуації актуально і гостро постає проблема конкретної допомоги молоді в професійному самовизначенні. Формування готовності випускників школи до усвідомленого вибору професії, де праця є не тільки гострою необхідністю, але й багатогранним і складним процесом. Потрібна систематична, послідовна і довготривала праця. Забезпечити ефективність цього процесу може тільки чітко поставлена робота, що враховує всю різноманітність впливів на вибір молодою людиною професії. Не малим значенням є і розширення штатів психологічної служби, бажано щоб у кожному закладі освіти працював практичний психолог, який буде супроводжувати дитину протягом всього навчально-виховного процесу, адже починаючи з старшого дошкільного віку з`являються перші уявлення дитини про працю, а наше завдання сформувати у дітей емоційне відношення до професійного світу та надати можливість використати свої сили в доступних видах діяльності. Це допоможе сформувати соціально компетентну особистість, чого вимагає новий Закон "Про освіту", адже навчальні плани будуть складені, враховуючи здібності, нахили та інтереси учнів. Сучасні умови вимагають висококваліфікованих працівників, які б могли ставити і розв’язувати нестандартні завдання, вносити у свою діяльність щось нове та виступати конкурентоспроможними особистостями на сучасному ринку праці, такими, які здатні адаптуватися до надзвичайно складних умов життєдіяльності, ринкової економіки, боротьби за кращий статус у суспільстві, систематично оволодівати новими знаннями, навичками і вміннями, долати перешкоди, досягаючи поставленої мети, при цьому не зашкоджуючи своєму психічному здоров'ю й зберігаючи психічну стійкість.
Методист з психологічної служби
районного методичного кабінету
Харькова А.М.